Історія кафедри

ДОСЯГНЕННЯ НАШОЇ КАФЕДРИ

На кафедрі Інформатика проводиться науково-дослідна робота, яка є базою для підготовки кваліфікованих спеціалістів з обробки зображень, розробки методів аналізу та інтерпретації багатовимірної інформації різної фізичної природи, пошуку та збереження за контекстними атрибутами інформації у базах даних. У межах кафедри діє навчально-науково-дослідна лабораторія.

Докладніше

ШЛЯХ РОЗВИТКУ КАФЕДРИ ІНФОРМАТИКИ:
ВІД ЗАСНУВАННЯ ДО СЬОГОДЕННЯ

Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ) є одним з найстаріших технічних навчальних закладів України.

У 2020 р. ХНУРЕ відзначив 90-річчя з дня заснування.

у 1930 р. засновано Харківський інженерно-будівельний інститут.

У 1944 р. інститут перепрофільовано у Харківський гірничо-індустріальний інститут

у 1947 р. перейменовано у Харківський гірничий інститут. Під час відбудови, зруйнованого ІІ світовою війною, народного господарства проводилась підготовка спеціалістів у галузі гірничої справи та машинобудування. Інституту доручено готувати спеціалістів в області радіоелектроніки та обчислювальної техніки.

у 1963 р. інститут перейменовано у Харківський інститут гірничого машинобудування, автоматики та обчислювальної техніки (ХІГМАОТ). З цього часу і починається його становлення як одного із провідних навчальних закладів у галузі радіоелектроніки колишнього СРСР

Вирішальні зміни із нового напрямку розпочалися з 1966 р. – на базі ХІГМАОТ створено Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ). Через п’ять років ХІРЕ стає єдиним вищим навчальним закладом в УРСР, який випускає фахівців у галузі радіоелектроніки та обчислювальної техніки, за 12 спеціальностями.

За високі досягнення в галузі освіти і науки наказом МОН України № 605 від 22 серпня 2001 р. навчальному закладу надано статус Національного – Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ).

Професор Є.П. Путятін
Засновник кафедри Інформатики

Шлях розвитку інформаційних технологій в університеті розпочато у 1963 р., створенням першого в Україні факультету обчислювальної техніки (ОТ) з однойменною кафедрою. Ректором ХІГМАОТ професором А.І. Терещенком для зміцнення нового напрямку на посаду завідувача кафедри ОТ запрошується професор В.Л. Рвачов і разом з ним група молодих фахівців першого випуску ХПІ зі спеціальності «Математичні і лічильно-розв’язувальні прилади та пристрої». На кафедрі з’являються перші працівники майбутньої кафедри інформатики – професор Є.П. Путятін, доценти В.П. Пчелінов та В.В. Тищенко.

Наказом ХІРЕ № 182 від 31 серпня 1977 р. створено кафедру «Застосування ЕОМ» (ЗЕОМ) та призначено на посаду завідувача кафедри - доктора технічних наук, професора Путятіна Євгенія Петровича.

Під керівництвом доктора технічних наук, професора Є.П. Путятіна на кафедрі ЗЕОМ вперше серед вузів України та СРСР створено багатомашиний мікропроцесорний комплекс обробки зображень (БМКОЗ).

БМКОЗ це універсальний дослідницький комплекс, призначений як для обробки та імітаційного моделювання систем штучного інтелекту, зокрема, промислових роботів широкого призначення, так і для інтерактивної та автоматичної обробки, аналізу, тематичної інтерпретації чорно-білих, кольорових, інфрачервоних та багатозональних зображень, радіометричних, радіолокаційних одномірних та багатомірних сигналів, голографічної інформації в радіооптичному і акустичному діапазонах довжин хвиль.

Створення БМКОЗ забезпечило проведення перспективних теоретико-експериментальних досліджень кафедри на багато років уперед. Отримано нові моделі, методи, прогресивні технології які забезпечують ефективну обробку та аналіз складних сигналів. Успішно виконано десятки держбюджетних та госпдоговірних тем, у тому числі міжнародних контрактів.

За створення нової техніки науковими співробітниками кафедри ЗЕОМ у 1986 році отримано 6 нагород ВДНГ СРСР:

Золота медаль (керівник – професор Є.П. Путятін);
дві Срібні медалі (О.О. Майстренко, В.І. Адонін);
три Бронзові медалі (В.П. Машталір, О.Б. Колодяжний, О.У. Лагієв).

З 1995 року кафедра ЗЕОМ стає профілюючою із підготовки фахівців спеціальності «Інформатика». Дана спеціальність була першою в Україні не шкільною, а технічною інформатикою та відповідала у ті часи напрямку штучного інтелекту, залишаючись загальноосвітньою для всіх інших спеціальностей з курсів програмування.

Вагомий внесок у розвиток наукової тематики кафедри ЗЕОМ зробили професори В.П. Машталір, В.О. Гороховатський, М.Я. Житомирський, О.Я. Кузьомін, кандидати технічних наук О.О. Майстренко, О.І. Сидоров, С.П. Нетеса, а також В.І. Адонін, В.Т. Ходарєв, В.В. Ляшенко, О.В. Макаров, Ю.М. Немикін, О.Г. Ристенко, І.І. Бутрімов, В.Й. Стрельченко.

Кафедра з назвою «Застосування ЕОМ» проіснувала 22 роки.

наказом № 62 від 11.06.1999 р. кафедру ЗЕОМ перейменовано на кафедру "Інформатики".

Викладацьке ядро кафедри сформовано у 1975–1977 рр.: професори В.Я. Сердюченко, А.М. Кобилін, В.П. Степанов, доценти В.П. Пчелінов, О.М. Абрамов, В.Н. Шишкін, С.В. Васильєв, В.М. Струков, О.В. Орлов, О.Н. Хорошевський, старший викладач Т.Г. Долженкова, асистенти Л.С. Колеснікова, В.П. Лимонова, В.П. Черніна, Н.К. Сергеєва, О.М. Луганський.

У 1980–1990 рр. викладацький склад поповнили доценти В. І. Бритік, О.В. Алісейко, О.В. Карпухін, Д.О. Руденко, Н.В. Бєлова, О.В. Ліпанов, старші викладачі М.К. Свинар, В.Б. Клімушев, В.С. Тоніца, Т.Ф. Сінельнікова, О.О. Матат, асистент Л.І. Маркова.

У 2004–2007 рр. до педагогічного колективу увійшли кандидати технічних наук: О.А. Кобилін, В.А. Любченко, О.І. Сінельнікова, О.В. Яковлева, К.С. Смеляков, С.В. Машталір (у 2017 році захистив докторську дисертацію по спеціальності «Інформаційні технології»).

У 2010–2018 рр. викладацький склад поповнився такими кандидатами технічних наук: І.Д. Вечірська, Є.С. Сакало, Д.К. Кіношенко, Д.С. Пелешенко, О.О. Піщухіна, А.Ю. Шафроненко, І.С. Творошенко, О.В. Тітова.

Значний вклад у розбудову лабораторної бази кафедри інформатики та покращення методичної роботи внесли інженери: С.В. Шакін, С.П. Безуглий, Б.С. Сурін, В.О. Соловйов, С.Б. Лісовська, Є.Я. Сізова, В.В. Бондаренко, О.І. Солодка, Ф.А. Бродецький.

Сьогодні кафедра інформатики є навчально-науковим структурним підрозділом університету, яка здійснює навчальну, методичну, організаційну та наукову діяльність в галузі знань 12 «Інформаційні технології» за спеціальністю 122 «Комп’ютерні науки», освітньо-професійною програмою «Інформатика».

Кафедра інформатики має широкі міжнародні зв’язки. Під керівництвом д.т.н., професора О.Я. Кузьоміна в рамках гранту «Ерасмус» станом на 2019 рік 9 студентів проходять навчання в Університеті імені В. Лейбніца (м. Ганновер, Німеччина) зі спеціальності «Інформатика» за рівнем «бакалавр» та 4 студенти навчаються у цьому ж університеті за рівнем «магістр».

Стабільні зв’язки кафедра інформатики також має з Університетом м. Саутгемптон (Велика Британія) та Університетом Ліннеус (Швеція). Проводиться обмін студентами, викладачі проходять стажування.

Станом на 2021 р. кафедрою інформатики видано понад 650 наукових статей, 14 монографій, 19 навчальних посібників з грифом МОН України, зроблено 58 винаходів, багато із яких впроваджено у виробництво.

Підготовлено 6 докторів та 45 кандидатів технічних наук.

Гордістю кафедри є така навчально-методична література:

– Путятин Е.П., Аверин С.И. Обработка изображений в робототехнике. Москва, 1990. 320 с.;

– Гиренко А.В., Корчагин П.А., Ляшенко В.В., Машталир В.П., Путятин Е.П., Рыжиков В.Д. Методы корреляционного обнаружения объектов. Харьков, 1996. 111 с.;

– Машталир В.П. Точечно-множественные методы обработки информации. Харьков, 2001. 199 с.;

– Бондаренко М.Ф., Липанов А.В., Путятин Е.П., Синельникова Т.Ф. Системное программирование в современных операционных системах. Харьков, 2005. 432 с.;

– Путятін Є.П., Степанов В.П, Пчелінов В.П., Долженкова Т.Г., Матат О.О. Основи програмування мовою С++: навч. посібник. Харків: ТОВ «Компанія СМІТ», 2005. 320 с.;

– Путятін Є.П., Гороховатський В.О., Матат О.О. Методи та алгоритми комп’ютер-ного зору. Харків, 2006. 236 с.;

– Бредіхін В.М., Карасюк В.В., Карпухін О.В., Міщеряков Ю.В. Основи Інтернет-технологій. Харків, 2009. 384 с.;

– Кучеренко Є.І., Кучеренко В.Є., Глушенкова І.С., Творошенко І.С. Методи, моделі та інформаційні технології оцінювання станів складних об’єктів. Харків, 2012. 278 с.;

– Гороховатский В.А. Структурный анализ и интеллектуальная обработка данных в компьютерном зрении. Харьков, 2014. 316 с.;

– Машталір С.В., Сакало Є.С., Шамраєв А.А., Шамраєва О.О. Методи та алгоритми ущільнення мультимедійних даних: навч. посібник для студентів ВНЗ. Харків: ХНУРЕ, 2014. 147 с.;

– Бодянський Є.В., Пелешко Д.Д., Винокурова О.А., Машталір С.В., Іванов Ю.С. Аналіз та обробка потоків даних засобами обчислювального інтелекту. Львів, 2016. 236 с.;

– Mashtalir S., Mikhnova O. Detecting Significant Changes in Image Sequences / In: Hassanien A., Mostafa Fouad M., Manaf A., Zamani M., Ahmad R., Kacprzyk J. (eds) Multimedia Forensics and Security. Berlin, 2017. Р. 161–191;

– Путятін Є.П., Любченко В.А., Кобилін О.А., Руденко Д.О., Пелешенко Д.С. Основи програмування мовою С++: навч. посібник. Харків: ТОВ «Компанія СМІТ», 2018. 283 с.